З родини бере початок наше життя та наше становлення, формування та розвиток особистості. Сім'я для кожного з нас має бути силою і захистом, надією та вірою, всім тим, що дає наснагу для звершень та впевненість у майбутньому. Це – скарбниця, для збереження якої потрібно щоденно й наполегливо працювати. На жаль, не всі діти можуть виховуватись в біологічній родині і на це є низка причин. В таких випадках форми сімейного виховання є найкращою альтернативою закладам державного утримання та виховання дітей. Головне завдання для прийомних батьків, батьків-вихователів – створити для дитини родинний затишок, надати базове відчуття безпеки і захищеності, прийняття та безумовної любові.
Проблеми розвитку дитини, яка влаштована в прийомну сім’ю або дитячий будинок сімейного типу, обумовлені травматичним життєвим досвідом. Тому дитина потребує присутності наставника, який визначить, на якому етапі подолання втрати знаходиться дитина та допоможе не тільки подолати її, а й розібратись з емоційними станами та сприятиме адаптації до соціуму.
Саме темі відновлення дітей присвячене чергове навчання прийомних батьків та батьків-вихователів з метою підвищення їх виховного потенціалу, яке розпочато Вінницьким обласним центром соціальних служб 30 жовтня та триватиме чотири дні. У 2023 році таке навчання проводиться дев’ятий раз, у ньому беруть участь два дитячі будинки сімейного типу та шість прийомних сімей з семи територіальних громад. На навчанні заплановано розглянути питання щодо психологічної травми, яка пов’язана з перебуванням дитини в складних життєвих обставинах у сім’ї чи в інтернатному закладі на цілодобовій формі перебування.
Практичний психолог обласного центру соціальних служб Тетяна Ковальчук разом з батьками обговорюватимуть як саме травматичний досвід змінює сприйняття світу дитиною. Аналіз почуттів, і як наслідок, поведінкових особливостей дітей в контексті їх життєвих історій допоможуть батькам зрозуміти травматизацію дитини та окреслити подальшу взаємодію з нею, забезпечити процес відновлення, доцільності спілкування з біологічними родичами. Важливо, щоб навіть в умовах війни діти сформували почуття безпеки, приналежності до ровесників, відчули себе значущими, вільними та автономними.
Чітка та налагоджена робота «психолог-прийомні батьки/ батьки-вихователі» направлена на розв’язання складнощів, які виникають у ході взаємодії «батьки-діти», формування мотивації до особистісного зростання та поліпшення соціальних стосунків.
