Якщо людина дезорієнтована, не може назвати своє ім’я чи місце перебування, погрожує нашкодити собі чи іншим, плаче або кричить — це можуть буть ознаки сильного стресу. Щоб зарадити в такій ситуації, насамперед переконайтеся, що вам і співрозмовнику нічого не загрожує. Зберігайте спокій, представтесь і скажіть, що бажаєте допомогти.
Що варто пам’ятати, якщо людина йде на контакт:
- іноді їй просто треба виговоритися;
- їй важливо усвідомити, що її почули і зрозуміли;
- важливі не тільки ваші слова під час розмови, а й мова тіла.
Практичні поради:
- якщо помічаєте ознаки стресу в поведінці людини, не поспішайте з порадами – вислухайте;
- чітко представтеся, коли потрібно;
- тримайте зоровий контакт, але так, щоб людина не відчувала тиску;
- тримайте відкриту позу, не схрещуйте руки, говоріть м’яко, спокійно, не дуже гучно;
- запевніть людину, що слухаєте її: «я вас чую»;
- уточнюйте незрозуміле: «поясніть, будь ласка»;
- не робіть оціночних суджень, краще запитайте: «як ви себе почуваєте?»;
- визнайте, що проблема людини важлива: «так, це дійсно важко»;
- дайте зрозуміти людині, що вона молодець, бо у стресі нам властиво знецінювати себе: «я вважаю, ви це зробили правильно», «бачу, вам не просто, але ви молодець»;
- звертайте увагу не лише на слова людини, а й на її мову тіла: вираз обличчя, погляд, позу, жести.
Пам’ятайте: попри ваше щире бажання допомогти, якщо людина не хоче говорити і ділитися, облиште її, не варто тиснути чи змушувати.
Джерело: Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?»
