Однією з актуальних проблем українського суспільства залишається проблема сирітства. Нестабільна економічна, політична і соціальна ситуація в країні призвели до зниження матеріального рівня населення, погіршення моральних норм і психологічного клімату в сім’ях. Усі ці причини, безсумнівно, впливають на масштаби поширення сирітства, поглиблення і загострення цього явища.
В наш час проблема соціального сирітства постала особливо гостро, оскільки понад 70 % дітей, які залишились без батьківського піклування, – соціальні сироти. Соціальне сирітство – це явище, спричинене ухиленням або відстороненням батьків від виконання батьківських обов'язків по відношенню до неповнолітньої дитини.
На сьогодні соціальним сиротам офіційно надається статус «діти, позбавлені батьківського піклування».
Хто ж такі діти, позбавлені батьківського піклування? Це діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з:
- позбавленням їх батьківських прав;
- відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав;
- визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними;
- оголошенням їх померлими;
- відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства;
- розшуком їх органами Національної поліції, пов’язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження;
- тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки;
А також це діти:
- розлучені із сім’єю;
- підкинуті, батьки яких невідомі, безпритульні;
- від яких відмовилися батьки;
- батьки яких не виконують своїх батьківських обов’язків з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України, здійсненням заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Одним із соціально значущих завдань, що стоять перед українською державою сьогодні, є пошук шляхів зниження кількості дітей, які є соціальними сиротами, і підвищення ефективності профілактики явища соціального сирітства.
У наступних статтях рубрики розглянемо проблему ухилення батьків від виконання батьківських обов’язків щодо виховання дитини як одну з передумов виникнення соціального сирітства.
