Суспільство повинно створити умови для ветеранів та ветеранок, щоб вони якнайшвидше адаптувалися до цивільного життя. А допомогти йому в цьому можуть, зокрема, працівники й працівниці закладів – надавачів соціальних послуг. На цьому учора наголосила психологиня Вінницького обласного центру соціальних служб, дружина ветерана Ольга Фурман під час вебінару «Повернення. Нова реальність. Що варто знати», присвяченому темі соціальної підтримки Захисників та Захисниць і їхніх рідних.
Вона порекомендувала сім’ям готуватися до повернення ветеранів і ветеранок заздалегідь: здобути знання про вплив на військовослужбовців і військовослужбовиць бойового стресу, про те, як будувати підтримуючу комунікацію, підготувати до зустрічі дітей і старших членів родини.
«Бажано поспілкуватися з іншими сім’ями, котрі вже знають, як взаємодіяти із родичами із бойовим досвідом, і подбати про своє ментальне здоров’я. Це – дуже важливо, адже доведеться жити в новій реальності», – зазначила тренерка.
За її словами, військовослужбовці та військовослужбовиці часто мають «бойове» сприйняття дійсності: у них можуть домінувати злість й агресивність, що допомагали їм вижити і виконувати бойові завдання, а інші почуття притуплюються.
А серед так званих червоних прапорців психологиня виокремила, до прикладу, такі: не варто примушувати ветерана чи ветеранку говорити про свій воєнний досвід, говорити, що час лікує, підходити до них зненацька зі спини, будити дотиком.
«Гучні або неочікувані звуки, певні запахи чи зображення можуть викликати у таких людей спогади про руйнівні події, які нібито повертають їх у минуле. Тому добре було б скласти список подразників, щоб узгоджено реагувати на них», – сказала Ольга Фурман.
Водночас вона зауважила, що у тих, хто повернувся додому, відзначають і гарні зміни. Це, зокрема, особистісна зрілість і відповідальність, почуття впевненості у собі та у власній сім’ї, розуміння свого покликання, віра у свою справу і власні сили. Однак і позитивні, і негативні психологічні реакції як наслідки бойового стресу можуть проявлятися одночасно.
Тож сотні учасників та учасниць вебінару, котрі планують проводити групи підтримки для рідних ветеранів і ветеранок, Ольга Фурман розповіла, що для повторного «знайомства» і відновлення комфортного відчуття поряд одне з одним необхідний певний час. Тому важливо не поспішати, проявляти до тих, хто повернувся з війни, тепло, довіру і розуміння та пропонувати їм емоційну підтримку.
Зауважимо, що Вінницький обласний центр соціальних служб з початку цього року провів уже 8 семінарів-практикумів щодо особливостей проведення груп підтримки для Захисників і Захисниць та їхніх рідних. У них взяли участь майже півтори сотні фахівців і фахівчинь закладів – надавачів соцпослуг. За словами заступниці директора центру Ольги Слободяник, у квітні два заходи на таку ж тему відбудуться в офлайн-форматі.
«Перед собою ми ставимо завдання приділяти велику увагу запровадженню в кожній громаді Вінниччини проведення груп підтримки для ветеранів і ветеранок та членів їхніх сімей. Для цього й ділимося знаннями з колегами й колежанками, котрі й планують улаштовувати такі зустрічі», – наголосила представниця центру.
