Ветерани мають почуватися визнаними, бути зайнятими та корисними для громади. Це – кінцевий результат їх соціальної адаптації, потреба в якій невпинно зростає. Тож головне завдання на рівні держави – посилити роботу щодо проведення заходів, спрямованих, зокрема, на забезпечення соціальної підтримки ветеранів війни, запобігання потраплянню в складні життєві обставини їхніх сімей, пристосування до змінених умов соціального середовища. Про це йшлося на семінарі-нараді, що відбулась під головуванням керівництва Вінницького обласного центру соціальних служб. Реалізацію пріоритетних напрямів роботи 2025 року обговорили з директорами закладів, що надають соціальні послуги, та з очільниками структурних підрозділів, на які покладено повноваження щодо надання соціальних послуг.
Директорка Вінницького обласного центру соціальних служб Олена Стоялова переконана, що напрацьований досвід соціального відновлення ветеранів та їхніх сімей потрібно масштабувати – створити умови, щоб під час соціального відновлення в рекреаційному закладі психологічною підтримкою охопити якомога більше ветеранів.
«Послуга потребує коштів. На роботу мультидисциплінарної команди має бути виділене фінансування, без нього вона – позбавлена сенсу. До команди потрібно залучати психологів із досвідом роботи із бойовою травмою. Має бути передбачене відшкодування за надання послуг залученими спеціалістами та оплата штатним працівникам», – підкреслила очільниця закладу.
Вона також нагадала, що до складу МДК мають увійти працівник закладу-надавача соціальних послуг як координатор, а ще – психологи, фахівці із соціальної роботи, педагоги, фахівці із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб, інші спеціалісти, у тому числі для роботи з дітьми. Щонайменше – восьмеро осіб. За словами Олени Стоялової, підготовку таких фахівців може забезпечити обласний центр соціальних служб, однак створити МДК повинні територіальні громади, як і напрацювати шляхи надання ними послуги соціальної адаптації ветеранів.
«Тут важливо якнайширше залучати різні структури і ресурси, як-от ветеранські простори, офіси ветерана, центри життєстійкості, неформальні об’єднання психологів, взаємодіяти також із фахівцем із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб. Важливо координувати їхню роботу на рівні не нижче заступника голови громади», – зауважила очільниця центру.
До речі, 4 травня в одному із санаторіїв Хмільника мультидисциплінарна команда обласного центру соціальних служб планує розпочати тижневу програму соціального відновлення 12 сімей ветеранів.
Крім питання соціальної адаптації ветеранів, на семінарі-нараді порушили ще одну важливу тему – соціальний супровід сімей, у яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування. Про досвід і напрацювання в наданні цієї послуги поінформувала заступниця директора Вінницького обласного центру соціальних служб Ольга Слободяник. Вона акцентувала увагу, зокрема, на законодавстві, що регулює надання послуги соціального супроводу, та на взаємодії між усіма ключовими партнерами, що працюють у сфері захисту прав дітей. Насамперед – зі службою у справах дітей, яка координує взаємодію і здійснює контроль.
«Надавачі соціальних послуг розуміють, бачать, визначають потреби дітей, в тому числі «зчитують» сигнали про рівень їх задоволення із поведінки дітей. Вони допомагають батькам і соціальним партнерам розуміти потреби й шукати способи їх задоволення, профілактують виснаження батьків, сприяють формуванню довірливих стосунків із дитиною», – зазначила Ольга Слободяник, обговорюючи з учасниками зібрання рівень надання соціальної послуги.
Однак, щоб покращити її, потрібно поліпшити матеріально-технічне забезпечення, збільшити штатну чисельність працівників закладів-надавачів соціальних послуг, зокрема, фахівців із соціальної роботи, заповнити вакантні посади психологів та збільшити фінансування на оплату праці. Наголосила заступниця директора обласного центру соціальних служб і на важливості обміну досвідом, підвищенні кваліфікації та на сучасних підходах у роботі з сім’ями, у яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування.
