Один із професійних обов’язків фахівців із соціальної роботи – проводити оцінку потреб сімей, у яких виховуються діти. Без знань вікових особливостей розвитку дитини виконати це завдання якісно неможливо, а відтак – і вибудувати правильну стратегію роботи з особами та сім’ями, які перебувають у складних життєвих обставинах. Про це під час онлайн-тренінгу «Вікові особливості розвитку дитини. Затримка психічного розвитку» говорив психолог обласного центру соціальних служб Микола Ільчук.
Працівників закладів-надавачів соціальних послуг Вінниччини він ознайомив із поняттями розвитку людини, затримки психічного розвитку, розумової відсталості.
«Розумова відсталість – це психічні розлади внаслідок затримки розвитку, які характеризуються зниженням інтелектуальної спроможності, мовною дисфункцією. Вони потребують лікування, а затримка психічного розвитку – педагогічної корекції», – пояснив тренер і додав, що ЗПР може стати розумовою відсталістю, якщо створяться такі умови, які є зовнішніми та внутрішніми.
Учасники онлайн-заходу проаналізували й алгоритм дій із дитиною з затримкою психічного розвитку. Якщо фахівець з’ясував, що дитина зазнала впливу факторів, які спричиняють затримку розвитку, і батьки помітили, що дитина відстає у розвитку, то наступними етапами будуть консультації із психологом та дитячим лікарем-психіатром. Надалі потрібно підтримувати батьків: розвиток дитини найбільше залежить від них.
Опрацьовуючи періодизацію та особливості розвитку людини, фахівці й фахівчині вкотре пересвідчилися в тому, що спілкування з дорослими має абсолютне значення для немовляти. Як розповів Микола Ільчук, новонароджені і діти першого року життя, котрі позбавлені піклування батьків, значно відстають у розвитку. Тож брати дитину на руки, колихати її, гратися з нею, розмовляти, дивитися у вічі і посміхатися так само важливо, як і годувати її.
Говорили на тренінгу і про те, що ближче до трьох років дитина перетворюється на самостійну особистість зі своїми симпатіями та антипатіями.
Як розповів психолог, основне завдання особистісного розвитку в три роки – створення власної автономності. Дитина усвідомлює, що в неї є власна воля, і водночас зіштовхується з необхідністю підпорядкування власних бажань вимогам реальності. Так виникає криза «ні» і «я сам».
«Щодо дошкільного віку, то в цей період закладаються основи совісті і моральної відповідальності. Головне для дитини в цей час – бути активною і значущою для своєї родини, адже вона засвоює сімейні цінності, які поступово стають пріоритетними», – пояснив ведучий тренінгу.
Основне ж завдання розвитку в особистісному плані дитини в молодшому шкільному віці – формування працелюбності. Якщо вона не може впоратися з навчальними завданнями, має проблеми у стосунках з однолітками, то це призводить до відмови від діяльності, відчуження від своєї групи (класу).
Яскрава ілюстрація підліткового віку – «колючість» та протиріччя (наявність як позитивних, так і негативних характеристик). «Проблемні підлітки» – проблемні перш за все для самих себе. Вони переживають внутрішні протиріччя, впадання в крайнощі, самотність і невпевненість.
Одним із основних завдань цього віку є професійне самовизначення.
