Важливо, щоб кожен дорослий, який виховує або супроводжує дитину, міг їй сказати: «Твоє минуле має значення. Воно не визначає тебе повністю, але воно – частина тебе, яку я поважаю». Ця фраза є ключовою для формування здорової ідентичності та самооцінки дитини, яка пережила втрату родини. Вона підкреслює прийняття і повагу до її життєвого шляху. На цьому наголосила методистка обласного центру соціальних служб Ірина Пригалінська під час вебінару «Самооцінка дитини: роль сімейних зв’язків та культурної ідентичності». Захід об’єднав 123 фахівці із соціальної роботи та психологи Вінниччини, які надають соціальну послугу соціального супроводу прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, сімей опікунів і піклувальників, та на цю тему проводитимуть у громадах групи зустрічей.
Як зауважила тренерка, самооцінка дитини залежить від того, чи приймають її такою, якою вона є, включно з її етнічною, культурною та мовною приналежністю. Завдання дорослих – допомогти дитині зберегти і дослідити її коріння, доповнюючи, а не замінюючи її ідентичність.
«Якщо дітям дозволено контактувати з біологічною сім'єю та висловлювати переживання, вони менше "переносять" ці негативні емоції на прийомних маму й тата. Контакти з родичами допомагають дітям виразити злість, провину, засмучення та фрустрацію, які виникають через розлучення з родиною», – пояснила Ірина Пригалінська.
Вона зосередилася на заохоченні дитини говорити про її минулий досвід, сім'ю, громаду, спорт, друзів та школу, допомагати їй зрозуміти зміни і переміщення у її житті, підтримувати та пояснювати.
За словами тренерки, прийомні батьки, батьки-вихователі повинні зберігати речі, з якими дитина прийшла до них, і які цінні для неї. А ще бажано допомогти дівчинці чи хлопчику створити «Літопис мого життя". Це – альбом або папка з вкладними аркушами для аплікацій, фотографій, малюнків, що відображають життя дитини до і після того, як потрапила у прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу. Така робота, як зауважила ведуча вебінару, є важливим компонентом у формуванні прив'язаності, почуття стабільності, приналежності до сім’ї.
«Варто зважати на бажання або небажання дитини пригадувати свою сім'ю. Важливо підтримувати зв'язки та приймати традиції, говорити правду про її минуле, якщо є запитання, але не загострювати травми та не висловлюватись негативно про біологічних маму й тата», – зазначила Ірина Пригалінська.
Заступниця директора обласного центру соціальних служб Ольга Слободяник порекомендувала учасникам вебінару ті завдання, які вони даватимуть прийомним батькам, батькам-вихователям, опікунам і піклувальникам, вносити до планів соціального супроводу таких сімей. Ці документи, каже, доцільно коригувати за результатами кожної групи зустрічі.
«Відтак ми поєднуватимемо безпечне екологічне спілкування на корисні теми і конструктивну взаємодію, яка буде підкріплена роботою з документами. Це налагоджуватиме нашу ділову співпрацю з прийомними батьками, опікунами, піклувальниками і батьками-вихователями», – переконана представниця закладу.
