Консультування прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів, піклувальників щодо їхньої ролі у подоланні дитиною відчуття втрати та допомога в адаптації дітей у нових умовах – заходи, які психолог повинен проводити протягом першого місяця з часу створення сім’ї, а потім – за потреби. Також у його обов’язках – психологічна підтримка родин, у яких виховуються діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, щодо розвитку та виховання дітей. З цією метою не рідше ніж раз на місяць психолог має залучати прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів, піклувальників до участі у тренінгах, лекціях, групах підтримки та інших заходах.
Про участь психолога у наданні соціальної послуги супроводу сімей, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, йшлося на семінарі-практикумі, що відбувся у Вінниці. Його мета – напрацювати спільні підходи у взаємодії психологів із сім’ями опікунів/піклувальників, прийомними сім’ями, дитячими будинками сімейного типу.
Захід об’єднав 29 спеціалістів із 26 територіальних громад області. Його ведучими були начальниця відділу організації навчальних заходів для сімейних форм виховання Вінницького обласного центру соціальних служб Світлана Осадча та практичний психолог закладу Микола Ільчук.
Обговорюючи основні дії та заходи, що становлять зміст соціальної послуги соціального супроводу сімей, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, наголосили на важливості організації та проведення індивідуальної, групової роботи з членами сім’ї та дитиною з метою адаптації дитини до умов проживання в сім’ї та взаємодії психолога із фахівцем, який веде випадок.
Акцентували увагу і на конфіденційності як базовому етичному принципі діяльності психолога, якого він повинен дотримуватись завжди. Психолог і фахівець із соціальної роботи ведуть випадок разом. Тому інформацією можуть обмінюватися тільки за інформованої згоди клієнта.
«Працівники відділу навчальних заходів для сімейних форм виховання підготували рекомендовану форму ознайомлення отримувача послуги щодо взаємодії із психологом. У документі зазначено про участь у ній всіх членів сім’ї, дорослих і дітей, про форми роботи та умови обміну інформацією», – повідомила Світлана Осадча.
Говорили на заході і про те, які документи повинен вести психолог. Це – протокол індивідуального консультування/діагностичного обстеження, журнал обліку протоколів індивідуального консультування/діагностичного обстеження та журнал обліку групової роботи.
Практичний психолог Микола Ільчук пояснив, чому доцільно протокол формувати із двома додатками. Перший – інформація та рекомендації для фахівця, який веде випадок, а другий – інформація та рекомендації для батьків.
У практичній частині семінару-практикуму після перегляду фрагменту фільму «Родина за хвилину» учасники, які об’єдналися у шість груп, заповнювали протоколи, формували рекомендації батькам і фахівцеві із соціальної роботи та презентували свої напрацювання.
Під час зворотного зв’язку психологи відзначили важливість поєднання теоретичного матеріалу і практичної роботи, яка була для них особливо корисною.
На завершення заходу заступниця директора Вінницького обласного центру соціальних служб Ольга Слободяник зауважила, що проведений семінар-практикум матиме продовження.
«Буде розглянуто роботу психологів у межах соціального супроводу прийомних сімей і дитячих будинків сімейного типу, які функціонують більше року. Також ми врахуємо побажання й пропозиції, які учасники семінару-практикуму висловили під час заключного кола», – розповіла заступниця директора закладу.
