Фахівчині мобільної бригади розповіли, як спілкуватися з постраждалими від домашнього насильства
Цикл домашнього насилля має 4 етапи – наростання напруги, насильницькі дії, примирення і так званий медовий місяць. Проте згодом напруга знову починає рости – і цикл замикається. Постраждалій особі важко піти від від кривдника чи кривдниці, бо її утримує остання, спокійна, фаза перед поверненням до 1 стадії. Серед причин – економічна та емоційна залежність, страх помсти у разі розриву стосунків, погрози кривдника тощо. Як же спілкуватися з постраждалою особою? Зокрема, про це під час інформаційно-просвітницького заходу у Турбівській селищній громаді говорили працівниці обласної мобільної бригади соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, що діє при Вінницькому обласному центрі соціальних служб.
Зустріч об’єднала представників установ і служб, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі.
Начальниця відділу методичного забезпечення соціальної роботи Тетяна Томчук та провідна фахівчиня із соціальної роботи мобільної бригади Юлія Ніколенко наголосили на важливості підтримки постраждалих і їхнього права на захист.
«Постраждалій потрібно надати конкретну письмову інформацію про те, де і яку допомогу вона може отримати. Водночас залишити їй на власний розсуд ухвалення рішення щодо того, коли і в який спосіб шукати допомогу», – розповіла Тетяна Томчук.
Також вона навела приклади фраз, які постраждалій говорити не можна: «Що Ви такого зробили, що він вас вдарив?», «Ви його не провокуйте», «Він потрібен Вашим дітям», «Чому Ви з ним живете, якщо він такий?», «Через Вашу заяву він матиме багато проблем і навіть може сісти до в'язниці», «Лише Ви самі собі можете допомогти».
Юлія Ніколенко підкреслила: жодна людина не заслуговує на насильство, а суспільство та держава мають створювати умови, у яких людина не боятиметься звернутися по допомогу. Постраждала особа має усвідомити: у тому, що сталося, вона – не винна, бо за насильство відповідає той, хто його вчиняє.
«Кожна людина має повне право припинити таке ставлення до себе. Звернення по допомогу – це вже перший крок до того, щоб припинити насильство. Викликавши поліцію, постраждала показує, що з нею так вчиняти не можна», – зазначила фахівчиня, розповідаючи про важливі компоненти спілкування з постраждалою.
На завершення учасники заходу обговорили реальні професійні випадки взаємодії з постраждалими особами і визначили необхідні заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
